Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до півтора метра з порожнистим прямим стеблом, глибоко розітнутим темним листям і численними пурпурно-білими квітками. Коріння коротке, сірувате, має сильний запах.

Традиційне застосування

Ця рослина високо цінувалася в середні віки і вважалася панацеєю від багатьох хвороб. На Заході валеріаною лікували нервові захворювання, безсоння, дисменорею, коліки, ревматизм і т.п. Олію застосовували при холері, епілепсії і шкіряних захворюваннях. В китайській медицині її використовували для лікування виразок, болю в спині, простуди, при розладах менструального циклу.

Ароматичну олію одержують методом дистиляції з парою з коріння. Ефірна олія, що міститься в кореннях валеріани, має антибактеріальну дію, пригнічує розвиток деяких бактерій, які викликають гнилизну і бактерійний рак тютюну.

Дія

Знеболююча, противоспазматична, бактерицидна, гіпнотична, седативна, гіпотензивна, регулююча, заспокоює центральну нервову систему, нормалізує сон.

Склад

Борнілацетат, борніл-ізовалеріанат, кариофіллін, іонон, проазулен, борнеол, валеріанол і інші.

Способи застосування

Ароматерапія: В домашніх умовах застосовують при безсонні, мігрені і захворюваннях, викликаних стресами.

Ванни: При сильному нервовому збудженні приймайте ванну: 2 ст. ложки морської солі, 4 краплі олії валеріани і 2 краплі олії лаванди.

Косметична дія: Застосовується при нейродерміті, стресових плямах.

Інше використання: Використовується як релаксуючий агент у фармацевтичних препаратах і трав’яному чаї. Олію і абсолют застосовують при виробництві мила і створенні ароматів моху і лісу.

Заходи безпеки

Нетоксична, не викликає подразнення. Проте бувають і алергічні реакції. Використовувати помірно. При інтенсивному використанні можливе зниження розумової і фізичної активності, ослаблення уваги.

Умови зберігання

Зберігати щільно закритою при температурі від +5 до +25°C, в недоступному для дітей місці.